Священик УПЦ розкрив, що Біблія пише про гординю

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, розповів викладач Київської духовної академії та семінарії ієромонах Митрофан (Божко).

«Коли Святе Письмо розповідає про якісь гріхопадіння, воно вказує на причину цих гріхопадінь», - сказав отець Митрофан.

Священик зазначив, що перший гріх, який стався і через який почалося страждання людського роду, відбувся не в людському світі. «Він стався в ангельському світі, коли перший ангел, найсвітліший - Денниця - що означає «Зоря», тобто первісне світло, яке розриває пітьму, став гордим від своєї краси. І тоді він, як каже Святе Письмо, від своєї гордині відлучаючись від Бога «упав як блискавка з небес до пекла», - пояснив він.

«Священне Писання говорить про гординю як про причину гріхопадіння. І далі люди заразилися подібно до диявола цим гріхом гордості, від якого походять і інші гріхи. Багато разів говориться про те, що «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (Як. 4:6). Ці слова звучать і в устах Іісуса Христа, і в устах його апостолів у їхніх посланнях до Церкви. Ці слова свідчать, що горда людина замикається у собі. Вона намагається в самому собі знайти те джерело блаженства, якого в неї немає, тому що вона не творила сама себе - її створив Бог», - продовжив викладач КДАіС.

Ієромонах Митрофан нагадав, що Бог є джерелом життя, благості та благополуччя, але якщо людина горда, тоді вона замикається в собі і каже: «Я можу сама контролювати своє життя, я можу сама бути успішною, всупереч іншим людям». «Така людина відсікає себе від милості Божої. Вона закриває потік благодаті, який живить її і не дає засохнути в пустелі».

Гординя - це шлях у нікуди, коли людина сама себе ізолює від Божої благодаті, - наголосив священик.

«Але коли людина каже: «Господи, я мандрівник у цьому світі, де не маю нічого свого, а все, що я маю - це від Тебе. І я смиряюся перед Тобою своєю волею», тоді Господь дає людині свою благодатну допомогу. Саме слово «благодать» означає благий, добрий дар. Ось тоді Господь смиренній людині простягає руку допомоги і допомагає зростати, а людина горда, яка відключила себе від джерела благодаті, «засихає і гине» у своєму гріху», - підсумував викладач КДАіС.