Ніхто не зміг так об’єднати західних лідерів, як Путін, - російський політбіженець Андрій Сидельников
Про це він розповів в авторській програмі «Толкова розмова» політолога, аналітика та футуролога Олексія Толкачова.
«Послухаєш виступи російської влади, і таке враження, що вони щось таки вживають. Несуть таку єресь з таким серйозним виглядом. Люди, які обіймають державні посади – їх ніби перекинули, в них свідомість перевернулась. Послухати промови одного й того ж державного діяча 25 років тому і зараз – це ніби двоє різних людей», - каже він.
За його словами, в Росії прийнято уловлювати сигнали, читати між рядків.
«Всі прекрасно розуміють, де можна підсісти на трубу й отримувати фінансування, і що для цього потрібно казати. Інша справа, що оцей треш, який несеться з цих ротів, віддаляє Росію від цивілізованого світу. По-друге, це впливає на загальну свідомість людей. По-третє, Росія після Путіна – це вже зовсім інша країна, не з тією територією. Путін робить все можливе для того, щоб країну розвалити, і ніхто не зміг так об’єднати західних лідерів, як Путін», - каже він.
Андрій Сидельников каже, що Володимир Путін досі допускає спроби впливу на рішення Європейського Союзу.
«Ми бачили недавню зустріч прем’єр-міністра Угорщини з Путіним, після якої Угорщина заблокувала Україні одну з комісій по кібератаках при НАТО. В Італії також проблеми дуже серйозні з підкупом Путіним різних осіб. Ми бачили на прикладі Німеччини. Німеччина вздовж і впоперек перепахана путінськими всюдиходами, куплена не лише політично, а й економічно. З’явився кандидат до ради директорів «Роснафти» – колишній канцер Німеччини Герхард Шредер. Ми прекрасно знаємо, які колишні міністри Австрії, Німеччини та інших європейських країн знаходяться в раді директорів ласих шматочків РФ», - зазначає політик.
Як повідомляла Politeka, Активіст Сергій "Боцман" Коротких розповів, як ставиться до влади Росії та Білорусі.
Також Politeka повідомляла, що капітан першого рангу ВМС США у відставці Гарі Табах поділився своєю думкою щодо того, що на практиці може означати для України формування політичної осі «Лондон – Варшава – Київ».