На місці поховань жертв репресій на Лук'янівському кладовищі УПЦ вшанувала пам'ять новомучеників

Як повідомляє Центр інформації УПЦ з посиланням на Центр вивчення спадщини Новомучеників та Сповідників ХХ століття, заходи пам'яті святих новомучеників відбулися у храмі на Лук'янівському кладовищі, де у 1930-ті роки масово ховали священиків та мирян, розстріляних у Лук'янівській в'язниці НКВС.

Після богослужіння, у храмі святої великомучениці Катерини та святих Новомучеників та Сповідників ХХ століття презентували фотовиставку «Церква Мучеників: гоніння на віру та Церкву у ХХ столітті», присвячену священномученику Володимиру (Богоявленському), митрополиту Київському, та репресіям проти духовенства Києва та Київської області.

Керівник Центру вивчення спадщини Новомучеників та Сповідників ХХ століття, кандидат історичних наук Сергій Шумило виступив із лекцією про комуністичні репресії проти духовенства на Київщині та про страдницький шлях священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського.

Як повідомили організатори, проведення заходів пам’яті до дня свв. Новомучеників саме на Лук’янівському кладовищі було обрано не випадково. Адже у 1920-і - 1930-і роки саме тут поруч розташовувалась Лук’янівська в’язниця ОГПУ-НКВС, в якій під час сталінських репресій щоночі «конвеєром» розстрілювали як «ворогів народу» сотні співгромадян по штучних обвинуваченнях у «антирадянській діяльності».

Сергій Шумило зазначив, що лише протягом 1937-1939 років тут було розстріляно понад 60 тисяч громадян. «Серед розстріляних були сотні православних священнослужителів, монахів та мирян, більшість з яких були мешканцями Києва та Київської області. До середини 1937 року тіла розстріляних вночі таємно закопували у наспіх викопаних «братських могильниках» на Лук’янівському кладовищі, розташованому поруч з Лук’янівською в’язницею. А з середини 1937 року, коли від масових щодобових захоронень на Лук’янівському кладовищі вже не лишилося вільних місць, то тіла розстріляних стали щоночі із Лук’янівської в’язниці вивозити до Биківнянського лісу, де для цих цілей було обладнано нову «спецділянку НКВС». Хоча навіть після цього на Лук’янівському кладовищі ще тривалий час продовжували таємно закопувати тіла закатованих в‘язнів», - розповів він.