В Раді з'явився альтернативний проект про «економічний паспорт»: містить норми про захист коштів та більші відрахування

Читать на русском
Верховна рада, скрін

В Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо запровадження «економічного паспорта українця». Він є альтернативним до президентських, проте не має нищівних наслідків для української економіки.

Про це пише РБК-Україна.

Його автором є народний депутат Михайло Цимбалюк: він написав про новий проект на своїй сторінці у Фейсбук.

«Економічний паспорт українця – це популістична програма, яку згорнуть після того, як зміниться президент, але вилучені на неї з бюджету коштів ніхто не поверне. Окрім того, така ідея не може бути реалізована в Україні, адже призведе лише до значного нарощування державного боргу, розбалансування бюджету та кризи платежів. Тому нині зареєстрував альтернативний до президентського проект Закону, який суттєво вдосконалює ідею про економічний паспорт і не робить його нищівним для української економіки», - пояснив Цимбалюк.

Зокрема, нардеп у пропонує розширити Раду Фонду, - тобто склад конкурсної комісії, яка буде обирати ключовий орган Фонду – до девʼяти осіб, і включити до її складу омбудсмена та представників міжнародних та громадських профільних молодіжних організацій. Такий склад, на переконання Цимбалюка, забезпечить об’єктивний та виважений підхід до вибору кандидатів до Ради Фонду. Також він пропонує надати можливість використання 18-річними українцями коштів Фонду у власне житло, та у власний бізнес на території України.

Ще одна відмінність альтернативного законопроекту – у тому, что нардеп пропонує направляти до Фонду майбутніх поколінь не примарні доходи від ренти, а фіксований відсоток надходжень до Держбюджету.

«Джерела фінансування Фонду пропонується не прив’язувати до обсягу нестабільних надходжень від рентних платежів, адже ціни на ринку корисних копалин постійно змінюються. Інвестиції в майбутні покоління мають здійснюватися за рахунок всіх надходжень до Загального фонду Держбюджету (тобто від митниці, акцизів, азартних ігор, приватизації, податків на бізнес, на важку промисловість та креативні індустрії). Саме тому джерелом фінансування визначено не менше 5% обсягу Загального фонду Держбюджету, - що співмірно із надходженнями від ренти, однак більш перспективно», - пояснив Цимбалюк.

Також альтернативний законопроект також містить обмеження проти використання коштів Фонду для фінансування дефіциту Держбюджету - наприклад, через облігації внутрішніх державних позик, щоб кошти майбутніх поколінь не «проїли» на поточні потреби.

«Також буде обмежено фінансування за рахунок коштів Фонду підприємств з часткою держави понад 50% - щоб кошти за вказівкою чиновників не спрямовувалися на проекти, які ніколи не окупляться чи будуть банально вкрадені», - резюмував Цимбалюк.

Як відомо, 6 грудня президент Володимир Зеленський вніс до ВР два законопроекти щодо запровадження «економічного паспорта українця». Ініціатива передбачає відкриття для дітей, народжених з 1 січня 2019 року, рахунків, на яких накопичуватимуться кошти від рентних платежів. Ці кошти діти зможуть використати після досягнення повноліття на освіту чи житло. Пізніше нардепи повідомили, що програму планується розширити, і відкрити такі «паспорти» пенсіонерам.

У свою чергу народний депутат Ніна Южаніна заявила, що економічний паспорт – це частина нової передвиборної кампанії президента, і вона має на меті стимулювати українців до переобрання чинного президента на другий строк. А інвестиційний аналітик Сергій Фурса заявив, що «економічний паспорт» не може бути реалізований в Україні, тому що в умовах дефіцитного державного бюджету він призведе лише до значного нарощування державного боргу, остаточного розбалансування бюджету та кризи платежів.


Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще