Коли ринок був відкритий – в кожному дворі були якісь незрозумілі комп’ютерні зали, - Антон Кучухідзе

Читать на русском
Коли ринок був відкритий – в кожному дворі були якісь незрозумілі комп’ютерні зали, - Антон Кучухідзе

Заступник голови консультаційно-експертної ради комісії з регулювання азартних ігор і лотерей Антон Кучухідзе пояснив логіку законодавчого регулювання грального бізнесу в Україні.

Про це він розповів під час бесіди з ведучим Петром Охотіним у програмі «Tiger news».

«Сьогоднішня реформа полягала в тому, щоб створити сучасний регульований, соціально відповідальний бізнес. Якраз обмеження з точки зору прив’язки до готелів виконує дві функції. Перша – це регулювання. Коли ринок був відкритий – в кожному дворі були якісь незрозумілі комп’ютерні зали. Щоби не повторити помилки першої хвилі легалізації, було прийнято таке рішення. Паралельно хотіли прив’язати до готелів, щоб запустити готельне життя в Україні», - каже він.

В законі є ще норма про інвестиційну ліцензію. Якщо ти побудуєш, умовно кажучи, містечко під гральні зали чи казино, ти отримуєш певні податкові преференції.

«Є ще в законі норма про п’ять спеціальних гральних зон, які може визначати Кабмін для інвестування та підйому будь-якого регіону, містечка, району і так далі. Тобто багато таких речей, які допомагають інвестувати в готельну сферу і в інфраструктуру. Це системний сучасний підхід, що гральний бізнес не існує окремо», - розповідає експерт.

Ці два фактори і впливали обмежили можливість відкривати зали, розташовувати гральні автомати або столи для гри в покер і так далі.

«Я вважаю, що на першому періоді формування нового і вперше соціально відповідального ринку азартних ігор в Україні це дуже позитивна річ. Далі після трьох-чотирьох років кожну бізнес-модель треба переглядати. Ми на цей час матимемо певну статистику, фактори, які сприяють розвитку або спиняють розвиток. Далі законодавець може або розширювати норми, або робити більш ефективними, якісь технічні вимоги і так далі», - резюмує Кучухідзе.

Раніше Politeka писала, що Корчевський розповів, як цифровий світ впливає на життя людей.

Також Politeka писала, що В Україні вже створюються десятки фондів, які готові фінансувати успішні ідеї.



Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще