Ну поміняли всі вивіски на вулицях. Так ви побудуйте нові вулиці, такі, щоб хотілось там гуляти, - Друзенко

Читать на русском
Ну поміняли всі вивіски на вулицях. Так ви побудуйте нові вулиці, такі, щоб хотілось там гуляти, - Друзенко

У програмі «Романенко. Бесіди» правник, громадський діяч Геннадій Друзенко розкритикував сучасну формулу українізації та радикальну декомунізацію, заявивши про те, що нам необхідно шукати нову формулу ідентичності.

«Коли пропонують мову замість добробуту, як мінімум частина людей задумуються. При чому значна частина людей дійсно має цю мову вивчити. Комусь мови даються легко, а комусь дійсно дуже важко вивчити другу мову», - вважає Друзенко.

На його думку, педалювання гуманітарної сфери при відсутності верховенства права, колапсуючій інфраструктурі, неадекватності зовнішньої політики, обіцянках, які абсолютно нездійсненні, врешті решт призводить до розчарування. Щодо радикальної декомунізації Друзенко зазначив, що за радянських часів з’явився Інститут української мови і літератури, найбільший словник та багато інших речей.

«Зрештою, найбільш успішна українізація – більшовиків також. Ця «лаштунковість» українізації… Ну поміняли всі вивіски на вулицях. Так ви побудуйте нові вулиці, такі, щоб хотілось там гуляти», - каже Друзенко.

Він зазначив, що нещодавно аналізував склад суддів КСУ, і вийшло так, що всі найбільш достойні люди – з радянською освітою та минулим, всі вийшли звідти, а от плоди Незалежності України, за словами Друзенка – квінтесенція моральної нестійкості і низької академічності.

«Тому так, це протест, це насправді протест. І нам треба міняти формулу ідентичності. Врешті-решт, Зеленського на Банкову виніс саме величезний запит на таку собі мирну революцію, бо Порошенко цим жовто-блакитним прапором, за яким «тирили» і займались політичними вбивствами, просто всіх дістав. І якщо за жовто-блакитним прапором буде така сутність, врешті-решт це розвалиться вчергове», - заявив Друзенко.

Як повідомляла Politeka, Друзенко заявив, що патріотичні продержавницькі сили отримали у 2014 році величезну фору.

Також Politeka писала про те, що Друзенко розповів, яка українізація дійсно працюватиме.



Від оборони до інвестицій: Україна та Велика Британія створюють спільний фронт у сфері критичних мінералів

Майже 2,5 мільйона збитків: на Житомирщині екоінспектори виявили незаконну вирубку 158 дерев

Фінансова екологія: у Києві обговорять, як отримати "5-7-9" та відповідати новим ESG-вимогам Світового банку

Понад тисячу зрубаних дерев: прокуратура вимагає стягнути 1,8 млн грн з лісоруба-браконьєра на Житомирщині

Екологічний тиждень збитків: Держекоінспекція нарахувала понад 16 мільйонів гривень шкоди за сім днів

Захист довкілля під контролем ветеранів: Уряд запустив екологічний експеримент у шести областях

Ніякого полювання під час війни: Держекоінспекція Полісся жорстко контролює мисливські угіддя

Мільйонні претензії до громад: Держекоінспекція прозвітувала про тотальну війну з лісовими браконьєрами

Екологічна катастрофа під Житомиром: інспектори виявили гігантське стихійне звалище площею понад 1000 "квадратів"

В Сулинському заказнику затримали браконьєрів, які завдали шкоди на 2,5 мільйона гривень: спіймали на гарячому

Вперше на Житомирщині: школярі присягнули стати "Омбудсманами" та захищати права дітей

Екоінспектори та громади об'єднують зусилля: на Житомирщині тестують нову модель екологічного контролю

Понад 13 мільйонів збитків за тиждень: Держекоінспекція про масштабні порушення законодавства

Зелене відновлення України - нові можливості для ветеранів війни та розвитку економіки

На Житомирщині вандали вирубали 17 дубів уздовж залізниці: збитки – понад 360 тисяч гривень

Від обіцянок до мільярдів: Єгор Перелигін заявив про запуск механізму Американо-Українського інвестиційного фонду

Екоінспектори перервали незаконну рибалку: у Сулінському заказнику вилучили кілометри сіток, збитки – 1,6 мільйона гривень

Відкрито Пункт екологічного контролю (ПЕК) на Черкащині

Екоцид на Житомирщині: двоє чиновників отримали підозри за незаконне рубання 2600 дерев, збитки – 14,6 млн грн

Показати ще