Всередині держави реалізувалась деідеологізована політика, і це потім відбилося як закріплення в Конституції, - Шишкін

Шлях до безкарності почався з періоду кучмізму, коли Кучма став прем’єр-міністром. Крім того, далася взнаки й відсутність державної ідеології. Про це розповів у програмі Геннадія Друзенка «Конституційна кухня» суддя Конституційного Суду у відставці, державний і громадський діяч, перший Генеральний прокурор України Віктор Шишкін.

«Це було повне свавілля, тому що декрет дорівнювався до закону. Таким чином парламент не мав можливості контролювати декрети. Це стало безконтрольним і з боку прокуратури, завдання якої – спостерігати за дотриманням законів. А якщо декрет прирівнювався до закону, то я не мав права його критикувати. Постанову ж Кабінету Міністрів як підзаконний акт я міг не лише критикувати, а й протестувати. Навпаки, мене зобов’язували слідкувати, щоб декрет виконувався», - каже він.

«Така безкарність, безвідповідальність з боку міністрів і всього уряду транспортувалася згори вниз, на виконавців у районах та областях. Вона викликала зміну ментальності», - продовжує Шишкін.

Він вважає, що до цього фактору приєдналася й невизначеність послідовного державного курсу. Після розпаду СРСР та заборони комуністичної ідеології не з’явилося іншої, яка б відповідала сучасним українським реаліям.

«З іншого боку, всередині держави реалізувалась деідеологізована політика, і це потім відбилося як закріплення в Конституції. Там малось на увазі, що в нас немає однієї якоїсь ідеології, але малась на увазі партійна ідеологія. Тобто недомислення при написанні цієї норми притягнуло, що в нас взагалі ніякої ідеології нема, ідеології державницької нема», - резюмує Шишкін.

Politeka повідомляла, за словами Шишкіна, Чому з Конституції України 1996 року зникло право на повстання.

Раніше Politeka повідомляла, що Шишкін розповів про розкол фракції комуністів у Раді та народження незалежної України: «Мали квиток члена Комуністичної партії, але...».